Брудні технології проти найрейтинговішого опозиційного кандидата
Вибори до парламенту 2012 року мають усі шанси увійти в історію, як найбрудніші за весь час існування незалежної України. Для більшості кандидатів у народні депутати, яких виборець ніколи не бачив у своєму рідному селі чи містечку до початку виборчої кампанії, вилити бруд на опонента єдиний спосіб побудувати свою виборчу кампанію. Тому, за 2 місяці, що залишились до виборів ми почуємо масу брехні, перекручувань фактів та маніпуляцій інформацією. Звичайно, що об’єктом для таких випадів буде найпотужніший і найрейтинговіший опозиційний кандидат.
Виборцю потрібно відкинути усі сумніви і проголосувати за того, хто відзначився послідовною національною позицією, реальними справами для громади та підтвердив висловлену йому довіру. Як показують настрої людей, сьогодні головним критерієм для виборця у голосуванні за кандидата від свого округу стануть саме реальні справи, а не слова чи декларації.
Але, у цьогорічних виборах повинен перемогти не окремо взятий кандидат, а нація, яка виступить на захист честі і гідності своєї Держави. У цьому переконаний кандидат у народні депутати, Тарас Батенко, який першим на собі відчув використання бруду з боку опонентів.
Днями на прес-конференції республіканець (член Української республіканської партії Левка Лук’яненка – Авт.) Тарас Батенко оприлюднив заяву з цього приводу, де чітко задекларував свою патріотичну, національну позицію.
«В одній із інтернет-агенцій Львова з’явилась інформація про те, що нібито я один із тих, хто «ще до початку виборів написав в Адміністрації Президента заяву на вступ у фракцію Партії регіонів у разі свого проходження до парламенту». Це відверта брехня. Заявляю, що жодного відношення до Партії регіонів та її сателітів не мав, не маю і не матиму в майбутньому! Тим більше не маю наміру писати будь-які заяви на вступ до цієї політичної структури чи фракції у майбутньому парламенті», – йдеться у заяві республіканця.
«Відкидаючи усі брудні та відверто замовні звинувачення я декларую наступне:
У разі мого проходження до парламенту працюватиму лише у форматі демократичної коаліції; Я підписав зобов’язання перед Українською республіканською партією Левка Лук’яненка про те, що у випадку порушення цього пункту я складу з себе депутатські повноваження; Мною публічно буде складена присяга перед громадою у присутності Героя України Левка Лук’яненка про те, що не зраджу людей, які висловили мені свою підтримку», – заявив Тарас Батенко.
Крім того, діючий депутат обласної ради заявив, що як представник Української республіканської партії, яку очолює Герой України Левко Лук’яненко, послідовно стоїть на позиції створення у новому українському парламенті національної, демократичної коаліції. На думку Батенка, вона повинна стати гарантом внутрішнього проукраїнського курсу нашої Держави. Зовнішньополітичний вектор повинен бути направлений на Захід, а євроінтеграція – єдиним логічним шляхом національного розвитку.
«Настав час наповнити Незалежність України реальним змістом. Для цього, до складу нової Верховної ради повинні потрапити сильні та достойні особистості, які складуть свій іспит перед українською громадою. Я готовий скласти такий іспит, який, як депутат Львівської обласної ради, я проходжу щодня перед своїми виборцями.
Але я глибоко переконаний, що досягнути успіху опозиція зможе тоді, коли вестиме себе чесно щодо своїх колег та партнерів. Уже сьогодні, коли офіційно лише стартувала виборча кампанія, я володію інформацією, що проти мене готують ще ряд провокацій, як у засобах масової інформації, так і на масових заходах у районах, які входять у мій виборчий округ.
Закликаю патріотичних учасників виборчих перегонів до чесної боротьби. Настав час відставити амбіції в сторону та змінити владу у цій державі.
Щиро вірю в те, що на цих виборах повинна перемогти нація, яка виступить на захист честі та гідності своєї Держави!», – заявив кандидат у народні депутати Тарас Батенко.
На думку експерта, голови правління Комітету виборців України у Львівській області Романа Кошового, можна виокремити три основні напрями застосування брудних технологій. «Здебільшого лунатимуть розмови про те, що певна людина стане «тушкою» в новому парламенті. Тобто найчастіше робитимуть спроби максимально прив’язати кандидата до Віктора Януковича, до влади. Усі одне одного обзиватимуть прихованими провладними кандидатами, водночас себе називаючи справжніми опозиціонерами. Друга тема — минуле людини: мовляв, це — син Гітлера, внук Хуссейна тощо. А третій момент — порушення людиною в теперішньому чи минулому якихось морально-етичних стандартів галичан, наприклад, наявність п’ятої дружини чи кількох коханок. Питання національності чи віросповідання є надто заяложеною картою, тому навряд хтось її використовуватиме», — зазначає експерт.
Звернення до Виборців БУДЬМО МУДРИМИ!!! Не керуймося вибором кількості грошей та рекламних щитів, а керуймося якістю щита духовного й національного, яким є сьогодні Василь Шкляр. Юрій Шухевич, Степан Бандера (онук), Ліна Костенко, Мирослав Симчич (Кривоніс), Анатолій Дімаров, Іван Вакарчук та багато інших українців підтримують Василя Шкляра – нашого «козака» із Черкаської області, людину честі, яка своїм “Чорним Вороном” показала себе Українцем і кров’ю і духом. Підтримаймо його і ми, проголосувавши за нього, щоби він став «голосом совісті» там, у парламенті!
Знову те саме… Це ще не кінець, але вже починає пробирати. Коли маршрутне таксі, що їхало зі Львова зупинилося для висадки пасажирів, ті, що дивилися на павільйон зупинки, обклеєний виборчими агітками, реагували по-своєму. А один молодий чоловік до свого товариша, що сидів поруч сказав: «Подивися, які огидні пики…». Солодкі псевдоусмішки, облудні гасла, вишиванки як приманки, вирафіновано-хитра риторика – далеко не повний перелік передвиборчих методів агітації, від яких пересічних людей виводить з рівноваги та відбиває будь-яке бажання брати участь у виборах. Звичайно, що наївно було би сподіватися на інакшу реакцію електорату за нинішнього стану пост-помаранчевого регіонованого суспільства. Але це починає набирати загрозливих форм, бо люди можуть просто не прийти на вибори, адже в черговий раз обмануть… А підстави для тих побоювань є, з огляду на неузгодженість ідейних однодумців (якщо читати передвиборчі програми), які широкими рядами ринули шматувати «електоральне поле», забуваючи, що воно – це народ, це ми з вами, а не просто рейтингова статистика. Виринає запитання: «Чому нас знову хочуть представляти в парламенті люди, які і себе не можуть об’єктивно оцінити (досвід, потенціал, елементарну честь). Адже, коли на горизонті передвиборчої кампанії появляються значущі особистості (наприклад, масштабу Василя Шкляра), то, напевно, мала би заговорити совість і спонукати до об’єктивної самооцінки та національної солідарності. На превеликий жаль, це – не нове під Сонцем – згадаймо кандидата до австрійського сейму Івана Франка і плачевні результати його передвиборних старань. Розчарований геній пригнічено вирік: «Народе, народе, навіть немає для кого себе пожертвувати!». Так, де-хто не може, бо не має чим; не хоче, бо вважає непорядним купляти собі популярність вставленими вікнами, комп’ютерними класами, щедрими дарунками; так, може, де-кому не заспівали «многая літа» в храмі, бо це – не благородний шлях до серця Виборця, а передвиборна технологія, від якої неприємно пахне, але яка створює ілюзію благочинності та коло взаємозалежності від брехні. Час все розставляє на свої місця і показує справжню вартість кожної особистості (в даному випадку учасників передвиборних баталій), але, нажаль, він проходить і, на ще більший жаль, не повертається. …а Франкові ми потім поставимо пам’ятники!?... А, поки прозрієм, нами будуть правити «Поліглоти», «Махорки» та інша «Еліта». А ми, беручи передвиборчі подачки, ковтаючи псевдосолодкі обіцянки, вдаючи: «які вони смачні!» та нехтуючи щирим патріотизмом та словом зболеного серця, надалі залишимося нарікайлами, плакальниками, проклинальниками влади і всіх «воріженьків». Коли, нарешті, дамо голос власній гідності особи й гідності народу; коли в наших очах потенційні претенденти на будь-яке владне крісло побачать ЛЮДИНУ, яка не пробачить обману, яку не нагодуєш фальшивими обіцянками, яку не купиш ні за яку ціну?! Совість, а-г-о-о-о-у-в!!! Де Ти? О, доле наша калинова, квітуча, пахуча, красива, але гірка!...
Віршик «№ 123» «Вставай, Україно, москаль вже не спить…»!!! Він вишиванкою хоче здурить! Тиснучи руку відомій Людині, Прагне він стати «героєм на спині»; Качаючи гроші із надер Землі, Він любить тикать подачки брудні: На церкву, на школу, дитячий садок – «…Все це ми чули, і знаєм урок: кожна з тих гривень-подачок брудних вернеться … в мінусів сотні таких: Трохи «на гречку», «попам-за-продам», «Сто гривень людям — мільйон вкрадеш там». …Всі ці подачки – роздай, в таємниці, якщо ти прагнеш з людьми «поділиться»!... Ні? — то малюйся, вбирайся у барви – Будеш для своїх лишень ти «обрáний»! Вірити будемо чесній людині, що не сидить ні-на Чиїй-там спині; що не вгинається під батогом; і без зв’язків з «двоголовим орлом». Шляхом обману світ можна «пройти», — вдруге – удасться хіба проповзти! Тож обираєм не кількість щитів, і не бажаєм грошей бандюків! Хочем, щоб люди достойні пройшли; ті ж, що-б не якісні — геть відійшли! Цей недовершений вірш не судіть! Краще, — Шкляра Василя оберіть!
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
